VI. Домашнє завдання.
Підготувати нитки відповідно до
спиць і взяти на наступний урок.
Урок-подорож з трудового навчання.
Вчитель трудового навчання Шевченко С. М.
Тема: Традиції
декоративно-ужиткового мистецтва в побуті. В’язання узорів гачком.
Мета:
Формування предметних компетентностей:
-
проектно-технологічної: ознайомити з історією
виникнення і розвитку мистецтва в’язання гачком, формувати вміння застосовувати
знання, уміння та особистий досвід у предметно перетворювальній діяльності щодо
добирання гачка і ниток для в’язання.
Формування ключових компетентностей:
-
уміння
вчитися, уміння спілкуватися, дотримуватися
санітарно-гігієнічних вимог та правил безпечної праці.
Обладнання,
наочність: презентація,
зразки готових виробів, інструкційні картки, гачок, нитки.
Тип
уроку: нетрадиційний урок
Підготовчий етап: учні презентують інформацію про історію
плетіння гачком, інструменти і матеріали, які необхідні для в’язання
ХІД УРОКУ
Життя прекрасне ще і тому,
що можна подорожувати.
Микола Пржевальський
І
Організаційний етап.
Ось і продзвенів дзвінок. Ми знову з вами зустрілися. Але
сьогодні урок у нас незвичайний, запізнюватись не можна: ми будемо подорожувати
по крані «Трудландії» за допомогою чарівного автобуса, який буде возити нас по
різних місцях.
ІІ
Актуалізація знань учнів.
Але перш ніж рушити у подорож, вам треба купити квиток.
Його отримають ті, хто розгадає
кросворд:
1.
Виріб,
в’язаний гачком, для розваги дитини.
2.
Спосіб
виготовлення полотна шляхом з’єднання
ниток у петлі, що
перетинаються між собою. 3. Інструмент для в’язання.
4.
Назвіть
ці вироби одним словом: шкарпетка, шапка, спідниця, рукавиця, шарф.
5.
Матеріали
необхідні для в’язання.
(діти називають ключове слово «гачок»)
ІІІ.
Мотивація пізнавальної діяльності.
Вчитель. Як
ви вже зрозуміли, ми будемо знайомитись із технологією в’язання гачком.
Мета нашої подорожі: ознайомитися з історією в’язання
гачком, інструментами і матеріалами та навчитися виконувати найпростіші
елементи в’язання.
Отже, шановні пасажири, квитки куплені, і через хвилину
автобус рушає з вокзалу в подорож. Прошу всіх зайняти свої місця. Я, Світлана
Миколаївна, - водій автобуса, а в дорозі нам будуть допомагати різні помічники.
ІV.
Пояснення нового матеріалу. Подорож по станціях.
1.
Станція «Музей»
Шановні пасажири, автобус прибув на станцію «Музей». Тут
ми дізнаємося про історію в’язання гачком від екскурсоводів.
1.
Екскурсовод: Плетіння гачком відомо дуже давно.
Пройшовши через віки, воно дійшло і до наших днів. Але не всі відомо що плетіння гачком не
завжди було жіночою справою. Зараз,
безумовно, важко уявити, як сиділи навкруги вогнища стародавні воїни, та мирно
розмовляли, швидко працювали тонким гачком. Жінки у ті далекі часи довіряли
лише прядіння вовни.
Найперші спроби створення із довгої нитки виробу були
зроблені зовсім не в холодній Арктиці, а в пустелях Північної Африки.
Археологічні знахідки свідчать про те, що плетіння з’явилося 3000 років тому. Стародавні бедуїни –
араби-скотарі, що кочують, – першими
навчилися плести різні накидки, шарфи, бурнуси, які захищали їх від променів
африканського сонця.
Пригадаємо стародавній міф про Тезея і Аріадну. Тезей
врятувався від Мінотавра – чудовиська з головою бика і людським торсом. Щоб
герой не заблукав в лабіринті Мінотавра, Аріадна дала йому клубок. Нитка, що
розмоталась, вказала зворотну дорогу. З цього міфу виходить, що древні греки
знали про в’язання. І шерстяна нитка, подібна до нитки Аріадни, веде нас крізь лабіринт в сиву
старовину.
В’язання було відоме і в Давньому Єгипті. На пам’ятниках
мистецтва, що дійшли до нас, єгиптяни змальовані в спокусливо облягаючих
платтях. Причому плаття облягають фігури так тісно, що деякі мистецтвознавці
вважають їх в’язаними.
У Єгипті в одній з гробниць, археологи виявили в’язану
дитячу шкарпетку. Як встановили учені – археологи, знахідка ця відноситься до
ІІІ тисячоліття до нашої ери.
У V
столітті в'язання процвітає на Сході. Цікаво, що в’язали в переважно чоловіки, а жінки виконували лише
підсобні роботи. І гачок виглядав, як рівна паличка. В'язані речі були знайдені
в древніх похованнях Єгипту, Греції і Риму.
Після хрестових
походів на Схід, десь IX столітті, в’язання гачком проникло до Європи. У Європі майстерністю
в’язання славилися іспанці, шотландці і
французи. Національному головному убору – в’язаному берету – вже декілька
століть! У Франції початок ручного в’язання відноситься до XIII століття. Цим способом виготовляли шапки, берети,
рукавички.
У 1589 році
був винайдений перший в’язальний верстат. І здавалося, що машинне в’язання при
подальшому розвитку техніки витіснить ручне в’язання . Проте життя спростувало
таке припущення. Чим більше випускалося
виробів масового машинного виробництва, тим більш коштовними ставали речі,
в’язані своїми руками. Особливо це стосувалося в’язання гачком, тому що
в’язання на спицях дуже схоже на машинне, в’язання гачком вирізнялось
оригінальністю. Починаючи з XVI століття в’язане мереживо, предмети одягу і домашнього
ужитку пішли «гуляти по Європі», а у XIX столітті це
мистецтво стало справді ювелірним.
В'язані
вироби того часу, які збереглися в музеях і приватних будинках, вражають
красою і витонченістю, приголомшують трудомісткістю і майстерністю. В Ірландії
створюються прекрасні мережива за допомогою звичайного гачка. Узявши за приклад
дуже дороге брюссельське мереживо, яке було не по кишені бідним ірландським селянам,
вони довели це мистецтво в’язання мережива до рівня
шедевра.
Раніше гачки буди саморобними, найчастіше з
дроту, заточені з одного кінця. Потім гачки з’явилися у продажу. Нитки спочатку
теж виготовлялися в домашніх умовах, і лише пізніше їх можна було купити. Схемами
узорів тоді не користувалися, а перев’язували їх один з одного. Основні,
найпоширеніші мотиви – різні геометричні фігури, квіти.
Пройшовши
довгий шлях, в’язання дійшло до наших днів, стало дуже популярним і увійшло до
ряду улюблених занять умільців .
Учитель:історію треба знати, звичаї і
традиції пам’ятати, поважати і пишатися ними.
-
Які
ж інструменти і матеріали застосовують сьогодні при даному виді в’язання?
-
Які вироби виготовляють?
-
Про
все це ми дізнаємося на наступній станції. Наш автобус вирушає до станції
«Ярмарок».
2 Станція «Ярмарок» (Презентація)
Купець 1:Сьогодні ми проводимо ярмарок. Подивіться, як у нас
багато товару.
Купець 2: Нитки – основний матеріал для плетіння гачком. Якщо
розкрутити нитку, то можна побачити, що вона складається з тонких ниток. Нитки
виробляють з волокна на прядильних фабриках. Властивості волокна визначають
властивості ниток. Волокна поділяються на натуральні і хімічні. Кращими нитками
для плетіння вважають шерстяні і бавовняні. Нерівні нитки краще використовувати для плетіння
узорів типу букле.
Ви повинні знати, що якість ниток
впливає на якість в’язаних виробів. Так, із сильно скручених ниток вийде
в’язання жорстке, нееластичне, воно
погано зберігатиме тепло. Проте є вироби, для виконання яких підходять саме жорсткі нитки, наприклад
сумка, капелюх з полями та інші, які
повинні зберігати певну форму.
Залежно від виду виробу, підбирають
товщину нитки. Для зимових і спортивних виробів беруть товсту пряжу для дитячих
виробів – тоншу. Літні речі, оздоблення до сукон, серветки і інші вироби
в’яжуть з бавовняних ниток .
Фактура полотна, зв’язаного
гачком, відрізняться своєрідним
плетенням ниток, щільністю і здатністю мало розтягуватись. Ці своєрідні властивості
дозволяють застосувати для плетіння гачком не тільки шерстяні, але й бавовняні
нитки.
Комірці й манжети для суконь,
мереживо для білизни, серветки й доріжки можна в'язати з білих або кольорових
ниток (№ 10-30) бавовняних клубкуватих мерсеризованих, ірису, муліне (у 3-6
ниток ) .
Для сумок, настінних панно використовують жорсткі нитки різних відтінків.
Теплі зимові речі в’яжуть з
шерстяних, напівшерстяних, вігоневих і синтетичних ниток.
Для плетіння літніх кофтин
використовують гарус, ірис, муліне ,тонку шовкову тасьму.
Купець 1: Мій товар
особливий – це гачки, оскільки вони є основними інструментами для плетіння. Гачки бувають металеві, кістяні,
пластмасові, дерев’яні різної товщини (від 1.5 до 8 мм. в діаметрі).
Вибираючи гачок, необхідно перевірити, чи добре він
відшліфований, чи не велика борідка. Гостра з глибоким виріз борідки чіплятиметься
за нитки і палець, погано протягати петлі при плетінні. Гачки діаметром 4-6 мм
використовують для в’язання виробів із товстої шерстяної пряжі, тонкі гачки –
для в’язання з іриса, муліне, бавовняних ниток. Якщо для тонких ниток узяти
тонкий гачок то в’язане полотно буде ажурне, з великими просвітами. Щільне
в’язання можна одержати, використовуючи
товсті нитки і тонкий гачок.
Гачки розрізняють по номерах
,наприклад: чим менший номер, тим вони тонше - №2 має діаметр 2 мм, а № 5 мм і так далі. Як правило, він повинен
бути у двічі товщим за нитку .
Підбір гачка залежить від натягу
нитку при в’язанні. Індивідуальні особливості в’язальника виражаються в тому, що
хтось в’яже з щільним натягом нитки, а хтось в’яже слабко. При тугому в’язанні
полотно виходить грубим і жорстким. Якщо слабке натягнення нитки у виробі
полотно виходить рідке, з великими витягнутими стовпчиками.
Гачок (Інструкційна картка 1) має:
один стрижень; 2- головку; 3- борідку; 4 виїмку під палець (на деяких гачках).
Дуже важливо, щоб в’язання виконувалося гачком необхідного
номера. Трикотажне полотно, виконане гачком іншого номера, виглядатиме інакше і
може не відповідати призначенню даної моделі.
Учитель: товар продано. Ярмарок
закривається, а ми продовжуємо подорож на наступної станції.
ІІІ. Станція «Безпека»
Учитель:
ми прибуваємо до станції «Безпека», тут треба бути обережним і застосовувати
такі правила:
1.Гачки
повинні бути добре відшліфовані і зберігатися в спеціальних коробочках або
пеналах.
2. Не
можна робити різких рухів рукою з гачком – можна поранити того, хто поруч .
3. Ножиці
повинні лежати із замкнутими лезами , передавати їх можна тільки кільцями
вперед із замкнутими лезами .
4.Не
користуватися іржавими голками і шпильками – вони можуть порвати виріб, зламатися
. Голкою шпильки зберігати в коробці з кришкою.
5. Волого
– теплову обробку виробів проводити у відведеному місці, праску ставити на
спеціальну підставку.
Ось і останній пункт нашої подорожі – Станція «Умілі
ручки»( з практичним закріпленням)
На ім’я водія надійшла телеграма: «Виконати першу петлю і
ланцюжок із повітряних петель!»
Учитель: Плетіння гачком починають з
першої петлі. Її утворюють на кінці нитки, що йде від клубка. (Презентація).
Петлю затискають у лівій руці нитки, між великим та вказівним пальцями. Робочу
нитку кладуть на вказівний палець лівої руки. У правій тримають гачок (наче
олівець), вводять його в петлю, захоплюють
нитку і протягують крізь неї – утворилася перша петля, зветься вона повітряною.
Усі наступні петлі плетуть так само, від чого утворюється ланцюжок з повітряних
петель – основа для майбутнього візерунка.
IV. Формування вмінь і навичок
учнів. Практична робота.
1.
Виконати
першу петлю та ланцюжок із повітряних петель.
2.
Контроль
з метою виявлення недоліків у знаннях та вміннях учнів.
3.
Інструктаж (індивідуальний, груповий).
V.
Підбиття
підсумків уроку. Рефлексія.
Діти, сьогодні ви
дізналися багато цікавого про в’язання гачком.
Дайте
відповіді на питання:
1.
Як
треба тримати гачок?
2.
Які
вироби можна зв’язати товстими і тонким нитками ?
3.
Що
показує № гачка?
Вправа «Мікрофон»:
Найбільше на уроці
мені сподобалось …
Я навчився (навчилась) …
VI. Домашнє завдання. Взяти
гачок і нитки. Автобус прибуває на шкільний вокзал, наша
подорож закінчилась. Всім спасибі. До зустрічі!
Навчальний
модуль «Кулінарія»
Творчий проєкт «Запрошення до Candy
bar»
(Вибір теми проєкту)
Мета: формування
предметних компетентностей: забезпечити засвоєння знань про засоби пошуку
проблемних ситуацій та для виконання проєкту,
формувати вміння та навички складати план майбутнього проєкту; формування
ключових компетентностей: спілкування рідною мовою: уміти ставити та
обговорювати проблемні запитання; спілкування
іноземними мовами: збагачення словникового запасу іноземних слів; уміння
вчитися: уміння конструювати власну освітню траєкторію; ініціативність і
підприємливість: уміння брати на себе відповідальність за вибір теми проєкту.
Тип уроку: комбінований
Обладнання : засоби ІКТ
Основні поняття: проблемна ситуація, проблема, проєкт, Candy bar
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
Привітання. Створення позитивного емоційного
середовища. Перевірка готовності
учнів до уроку. Демонстрування відкритості та бажання співпрацювати.
ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого
досвіду учнів
1.
Інтерактивна
вправа «Вгадай слово» (діти відгадують зашифроване слово - «кулінарія») - https://learningapps.org/display?v=p8sgg9hia21
2.
Слово
вчителя:
Отже, сьогодні ми розпочинаємо вивчення навчального
модулю «Кулінарія», тож пропоную вам ознайомитись
із інформаційною карткою :
Мистецтво кулінарії – це мистецтво приготування смачної
страви. Слово «кулінарія» походить від латинського слова «culina»
- кухня і означає кухарська
страва. Кулінарія має багатовікову історію, що зібрала воєдино досвід і навички
прийомів приготування їжі різних народів, які дійшли до наших днів. Про
мистецтво кулінарії писали мислителі Давньої Греції, Риму і Сходу. У Межиріччі
були знайдені перші кулінарні книги – древні глиняні таблички, які містили
рецепти приготування страв. Найдавнішою кулінарною книгою в Європі вважається
«Апіцієвський корпус», яка була написана в кінці ІV
на початку V ст. латиною. Перше друковане видання книги датоване
1483роком. З розвитком суспільства кулінарна майстерність вдосконалювалась .
3.
Прийом
« Віконце у світ професій»
Науку про
харчування, приготування їжі називають …
(кулінарією) .
Приготуванням їжі займаються …(кухарі, кулінари, кондитери…). Кондитер – це фахівець із виготовлення…(кондитерських
виробів). Шоколатьє – це …( кондитер, що спеціалізується на виробництві
шоколаду та виробів з нього). Чи бажаєте
ви обрати одну з цих професій, чи маєте знайомих, праця яких пов’язана з
мистецтвом приготування їжі? Чи потрібні сучасній молоді знання з кулінарії?
4.
Прийом
: «Мій досвід» (діти мають продовжити обрані речення)
-У нашій сім’ї найчастіше кулінарією займається …
- Жодне родинне свято у нас не обходиться без такої страви…
- До моїх обов’язків на кухні слід віднести…
- Найкраще у мене
виходить готувати …
- Мені відомі такі телепередачі про приготування їжі…
- Я знаю таких відомих особистостей, які володіють
кулінарним мистецтвом…
- Моя улюблена страва…
- Я можу поділитись рецептом приготування …
Учитель пропонує
учням звернути увагу на сторінки людей,
що займаються кулінарією, в соцмережах ( You Tube ; Instagram
)
III. Повідомлення теми уроку. Організація спільного з учнями
формулювання мети та завдань уроку.
1.
Питання
для обговорення:
Які ваші сподівання перед початком вивчення цього модулю?
Що ви очікуєте дізнатись на наших уроках?
Яких умінь ви бажаєте набути?
Що вам відомо про тренд - Кенді бар?
2.
Перегляд
презентації «Подорож до кенді бару» - https://drive.google.com/file/d/1_Tw6EQwSQAgBuy9l1ed8c_zY-p26cljy/view?usp=sharing
3.
Робота
в групах
- Уважно прочитайте тему.
- Що від вас очікують на уроці?
- Що ви маєте
обирати?
- Чи є потреба досліджувати проблемні ситуації?
- Які знання слід здобути?
4.Індивідуальна
робота
|
Завдання уроку:
|
|
|
Обрати тему
проєкту
|
|
|
Визначити
проблему проєкту
|
|
|
Спланувати власну проєктну діяльність
|
|
|
Уточнювальні
запитання до вчителя
|
|
Ознайомлення з інформаційною карткою
Кенді бар – красиво
прикрашений стіл із солодощами для гостей. Така традиція прийшло до нас із
європейських країн. Головна відмінність Кенді бару від звичайного солодкого
столу - наявність багатьох декоративних елементів та різноманітність не просто
смачних, а й дуже красивих кондитерських виробів.
Капкейки
Мармелад та желе
Зефір
і пастила
Морозиво
Маршмеллоу
IV.
Мотивація навчальної діяльності
1.Питання для обговорення:
- Що мене приваблює в можливості виконати творчий проєкт?
- Наскільки мені цікаво розробляти проєкт з навчального
модулю « Кулінарія»?
- Чи маю я бажання навчитися готувати страви для Кенді
бару та декорувати приміщення?
Послідовність роботи :
1.
Вибрати
тематику або стиль. Приклади тематики: «Мультфільми, фільми, книги, різні
історичні епохи і культури народів світу тощо.»
2.
Обрати
тло.
3.
Придумати
прикраси і аксесуари .
4.
Підібрати
скатертини, салфетки.
5.
Обрати
відповідний посуд (підставки і тарілочки під торт, тарілки - етажерки для
солодощів, вазочки для фруктів, склянки, ложки)
6.
Ознайомитися
із рецептами солодощів.
7.
Продумати,
які підготувати напої.
2.Практична робота : пошук інформації для проєкту
1.
Пошук
технологій для обраного об’єкта.
2.
Пошук
інформації про необхідну кількість інгредієнтів:
А) знаходження декількох різних рецептур для приготування
обраних солодощів
Б) аналіз інформації
3. Дослідження інформації про необхідний
кухонний інвентар та посуд.
V. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія
Чи отримала я достатньо інформації для роботи
над проєктом?
Інтерактивна вправа
«Мікрофон» ( Діти мають продовжити
речення) :
-
Сьогодні
на уроці я отримала інформацію про…
-
Мені
вдалося…
-
Виконуючи
творчі проєкти на інших уроках, я користувалась такими прийомами пошуку
інформації…
-
Знання
із кулінарії мені потрібні для того, щоб…
VI. Домашнє завдання
Перевірити свої
знання - https://naurok.com.ua/test/start/766739
Продовжити роботу
над проєктом. Дібрати цікаву інформацію, придумати власні ідеї для роботи над проєктом
«Запрошення до Candy bar»
Немає коментарів:
Дописати коментар